2-е до коринтян

Розділ 8

1 Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благода́ть, що да́на Церква́м македо́нським,

2 що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну́, і глибоке їхнє убо́зтво збага́тилось багатством їхньої щирости;

3 бо вони добровільні в мі́ру сил своїх, і над силу, засвідчую, —

4 із ревним блага́нням вони нас просили, щоб ми прийняли́ дар та спільність служіння святим.

5 І не так, як наді́ялись ми, але віддали́ себе перш Господе́ві та нам із волі Божої,

6 щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчи́в би в вас оце добре ді́ло.

7 А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, — щоб збагачувались ви і в благода́ті оцій.

8 Не кажу́ це, як нака́за, але́ пильністю інших досві́дчую щирість любови й вашої.

9 Бо ви знаєте благода́ть Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убо́зтвом.

10 І раду даю вам про це, бо це вам на пожи́ток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого ро́ку.

11 А тепер закінчі́ть роботу, щоб ви, як горли́во бажали, так і виконали б у міру можности.

12 Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що́ хто має, а не з тим, чого хто не має.

13 Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх.

14 Ча́су тепе́рішнього ваш достаток нехай неста́ткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш неста́ток, щоб рівність була́,

15 як написано: „Хто мав багато, той не мав зайвини́, а хто мало, — не мав недостачі“.

16 Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Ти́тове серце,

17 бо блага́ння прийняв він, але́, бувши горли́вий, удався до вас добровільно.

18 А з ним ра́зом послали ми брата, якого по всіх Церква́х хвалять за Єва́нгелію,

19 і не тільки оце, але ви́браний був від Церко́в бути товаришем нашим у дорозі для благода́ті тієї, якій служимо ми на хвалу́ Само́го Господа,

20 остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми,

21 дба́ючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми́.

22 А ми з ними послали були́ брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьо́х, який ще пильніший тепер — через велике довір'я до вас.

23 Щодо Тита, то він мій това́риш, а ваш співробі́тник; щождо наших братів — вони посланці від Церко́в, вони слава Христова!

24 Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хвалі́ння вас перед Церква́ми!